Ця книга дещо ламає наше уявлення про те, що можна, а чого не можна писати про президента, тим паче, коли цей президент перебуває нині при владі і навіть оголосив про намір балотуватися на другий термін.
Власне, на Заході вихід такого видання, мабуть, не став би сенсацією. В демократичному світі природно, коли журналісти, аналітики і просто люди, які вважають, що їм є що сказати і мають на це кошти, часто звертають свої погляди на главу держави. Президент Франції Жак Ширак, можливо, й не знає, скільки книг про нього написано, але, мабуть, здогадується, що переважна їх більшість далеко не оди.
Книга журналіста Юрія Луканова «Третій президент» —також не ода, але й не хула, як помітив він сам. «Я спробував зробити об'єктивний аналіз не тільки президентства Леоніда Кучми, а також і його прем'єрства, яке, на мою думку, він успішно провалив».
У книзі багато цитат і висловлювань тих людей, які свого часу були і є або в найближчому оточенні Леоніда Кучми, або навпаки — в опозиції. Власне, це навіть важко назвати, книгою про одну людину, це розповідь про нас, сучасне життя і не таку вже й далеку історію. До речі, Юрій Луканов жодного разу не носив «звіряти» свій рукопис до адміністрації Президента. На його думку, таким чином вдалося уникнути як втручань до тексту книги, так і тиску. «Щоправда, одного разу після опублікування окремих розділів книги в газеті «Час/Тіте», до мене зателефонував чоловік, який представився як Сергій Пилипович Веркалець з адміністрації Президента і «запропонував» доповнити книгу «потрібною», як на його думку, інформацією. Але на побачення не з'явився. Потім я дізнався, що людини з таким прізвищем в адміністрації Президента взагалі немає».
Отже, тиску не було, але той, хто хоч трохи знається на видавничій справі, звичайно, поцікавиться: а хто профінансував видання? Не дивуйтеся, але це зробив автор (певні кошти заробив сам, дещо позичив). А ще допомогли давні друзі, зокрема керівник видавництва «Такі справи» Сергій Данилов, який взяв на себе видавничий бік справи. Для тих, хто зацікавився і хоче придбати «Третього президента», можу сказати, що я... не знаю, як це можна зробити. Магазини не поспішають закуповувати книгу, бо вважають, що нині можна мати прибуток тільки на фантастиці та детективах. На розкладках, щоправда, дотримуються іншої думки, але ставлять умову, продавати книгу за ціною, вдвічі більшою, ніж виставив автор, на що не може погодитися вже сам Луканов, очевидно, вважаючи, що не гоже обдирати народ на «Третьому президентові». Але, можливо, вихід усе-таки буде знайдено. Отже, якщо ви випадково натрапите на цю книгу, раджу прочитати. Кажуть, що нині її читає сам Леонід Кучма. Але його думку автор поки що не почув.
Наталя ФІЛІПЧУК.
18.02.1997. "ГОЛОС УКРАЇНИ”
|
