Цікаво, а де ж був Віктор Ющенко, коли в залі Верховної Ради Президент Віктор Янукович зачитував з екрана своє привітання з нагоди двадцятої річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України? Навіть Юлія Тимошенко скептично посміхалася в залі, слухаючи свого недавнього суперника на виборах глави держави. Навіть перший всенародно обраний президент Леонід Кравчук завітав. А Ющенка не було!

 

Мабуть, у цей час він переписував історію. Бо до кого як не до цього підлого кота Леопольда були звернені урочисті слова промовця про те, що нікому не дозволено переписувати історію, адже «в складі Радянського Союзу, нехай і в умовах обмеженого суверенітету, Україна заклала основи економічної і культурної потуги, без якої майбутня Незалежність була б неможливою»?

 

А Віктор Андрійович саме в цей час, мабуть, сидів і вперто вигадував власну історію, згідно з якою України не було в складі Радянського Союзу. А президентом цієї України був Степан Бандера. Прем’єрствував у нього, без сумніву, Роман Шухевич. Поки що залишається незрозумілим, чи сварилися між собою президент з прем’єром. Але ми так і не дізнаємося ці пікантні подробиці, бо «залізний господар» Віктор Янукович знайшов дуже зручну нагоду зробити Ющенкові застереження. Нехай тільки спробує переписати історію по-своєму — йому покажуть «кузькіну мать». І це повинні закарбувати собі на носі інші переписувачі історії.

 

Правда, залишається невідомим те, як Янукович поставиться до того, що Ющенко може написати про Ярослава Мудрого й Київську Русь, Богдана Хмельницького й козацьку державу, Симона Петлюру й УНР. Здається, нашого Президента цікавить лише Радянський Союз, з якого ростуть його власні ноги і, за його уявленнями, ноги української державності.

 

Тим гостям, які завітали до Верховної Ради в цей світлий святковий день, Віктор Янукович з усією твердістю урочисто повідомив, що «сьогодні, нарешті, здобуто довгоочікувану політичну стабільність, закладаються підвалини глибоких системних реформ, які дозволять вивести Україну на шлях сталого соціально-економічного розвитку».

 

Високі гості поза всяким сумнівом хотіли почути, яким же чином екранний промовець здійснить свої обіцянки. Може, дасть наказ податківцям зменшити податковий зашморг на шиї малого й середнього бізнесу? Може, сконцентрує ресурси на реформуванні сільського господарства, яке потерпає від земельних рейдерів? Може сконцентрує інвестиції на найбільш вигідних для України галузях народного господарства?

 

Ні! Сутність змін у тому, що Президент «сповнений рішучості забезпечити Україні такі внутрішньополітичні й зовнішні чинники, які дозволять нашому народу відчути, що безвідповідальність влади назавжди відійшла в минуле». Тож просто як у милому серцю Януковича Радянському Союзі — підвищити, посилити, піднести. Ну ще сказав кілька загальних слів про європейську перспективу, стосунки з центрами світової політики, в тому числі — з Росією, які, виявляється, забезпечать нам економічне процвітання і соціальний прогрес. Яким саме чином вони це зроблять — Президент не повідомив. Мабуть, мав на увазі позики Міжнародного валютного фонду та передачу у власність Росії всіх можливих і неможливих активів України...

 

Словом, єдина нова теза — про значення СРСР для незалежності України. Оце й усе.

Юрій Луканов.

Газета "День".