Вівторок, 26.09.2017, 16:33
Юрій Луканов - серйозний журналіст, який часто валяє дурня
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Основне меню
Почувайтеся як у дома, але не забувайте, що в гостях [1]
Новини [3]
Свіжа козюлька [35]
Поточні міркування і спостереження [11]
Колонки [29]
Розслідування [4]
ЗМІ про [31]
Інші матеріали
Головна » 2008 » Січень » 14 » Леонід Кравчук: "Елітний прошарок України навіть не здатен визначити, хто в нас перший президент"
06:33
Леонід Кравчук: "Елітний прошарок України навіть не здатен визначити, хто в нас перший президент"
Нещодавно у видавництві «Такі справи» вийшла книга Юрія Луканова про Леоніда Кучму « Третій президент». .Сам автор називає свою роботу спробою відстороненого, а значить, об'єктивного погляду на діяльність Президента Кучми. Багато уваги в книзі приділено й Леонідові Кравчукові. — Леоніде Макаровичу, чи не прикро вам, що у книзі Юрія Луканова у списку президентів України ви виступаєте під другим номером? — Справа в тому, що елітний прошарок України настільки складний, суперечливий та зруйнований тоталітарним режимом, усіма його голодоморами та репресіями, що він навіть не здатен визначити, хто в нас перший президент. Насправді історія знає одне: Михайла Грушевського було обрано не президентом Української держави і навіть не президентом Української Народної Республіки. Його було обрано президентом тієї Ради, яку він очолював. Це західний варіант, де спікер і президент є поняття тотожні. На користь цієї версії свідчить хоча б те, що тієї ж ночі, коли обрали1 Грушевського, було ухвалено Конституцію, яка не передбачала посади президента, її підписав Грушевський, і це була його позиція. Але не в цьому, зрештою, справа, нам важливо довести всьому світові, що Україна має гетьмансько-президентські традиції. І тому Михайла Грушевського назвали першим президентом, але не України, а Ради. А Кравчук Леонід Макарович (це не я придумав — так історія розпорядилася!) є всенародно обраним першим Президентом У-кра-ї-ни! То коли б, скажімо, автори сучасних політологічних та історичних розвідок керувалися здоровим глуздом, а не політичними міркуваннями чи бажанням когось винищити, а когось притоптати, то вони б просто написали, як воно є насправді. — Автор книги «Третій президент» каже, що для нього особисто першим президентом України є Грушевський, а читач, мовляв, нехай зробить свій вибір... — Звичайно, це, до певної міри, справа авторська, а час покаже, досконала ця книга чи ні. Я тільки одного хотів би: щоб усі, хто береться за перо, хоча б трішечки знали власну історію. Лише за цієї умови вони мають право сідати за стіл, і писати на подібні теми. У нас чомусь останнім часом оцінювати великі події взялися люди некомпетентні. Це я заявляю офіційно: просто некомпетентні. Скажімо, пускають в обіг такі слова, як «арбітр нації», «духовна емблема»... Хто це робить? Переважно чиновники. Це викликає в суспільстві іронію, знущання... А страждають люди, які заслужили на повагу: всенародно обрані президенти, депутати, визнані світом науковці... — Про комуністичних лідерів народ знав рівно стільки, скільки цього хотіли самі керманичі. Як ви почувалися тоді, коли суспільство почало розглядати і досліджувати вас, нерідко незалежно від вашої на те волі? — Я вам скажу, що звикати до цього непросто. Я вийшов на політичну арену 1989 року, отож, маю вже певний досвід. Скажу відверто: попервах я просто ніяковів перед телекамерою, фотооб'єктивами. Але потім втягнувся у дискусії, інтерв'ю, поїздки і зараз уже не звертаю уваги на те, що тоді примушувало ніяковіти. Для мене - це вже нормальне явище. Дивує іноді, чому з року в рік у газетах дають ту саму фотографію того чи іншого політичного лідера — неодмінно підмальовану, підфарбовану... Це все йде ще з тих часів. Політикам треба зрозуміти одну річ: телебачення стежить за ними дуже пильно. Люди це бачать, тож немає сенсу в газеті, припустімо, виставляти себе таким, яким ти насправді не є. Тому, я думаю, до цього треба ставитися спокійно — які є, такі є, як говоримо, як жестикулюємо, так нас і показують. Це питання для нас, пострадянських лідерів, є непростим, і ще не всі зрозуміли важливість цієї проблеми. — Чому політичні лідери намагаються приховувати від громадського ока своїх дружин? Це теж радянська «хвороба» ? — Ну як це — «приховувати»? Це залежить не від лідерів, а, радше, від самих жінок. От, скажімо, моя дружина ніколи не погоджувалася давати інтерв'ю. І не тому, що вона не вміла цього зробити. У неї є своя філософія щодо цього питання. Вона каже, що бути дружиною політика — це не означає, що треба бути політиком самій. «Якби, — говорить дружина, — мене спитали, як я ставлюся до онуків чи до дітей, я б відповіла. Мене питають, як я. ставлюсь до політики, але я ж не політик... Чому я маю відповідати за тебе? Ти — президент, тебе обирали, значить, ти відповідай за своє, а я — за своє». Це її позиція. А те, що вона не любить хизуватися перед мікрофонами — це, знову ж таки, позиція людини. А я демократ по природі, я ж не міг їй наказати з'являтися перед телекамерами. Це — її право. Розмову вела Ольга БУРДА
 
26.02.1997 "ДЕНЬ”
Категорія: ЗМІ про | Переглядів: 664 | Додав: lukanov | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Січень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Block title
Теги
Вона працює а ми? Путін і стовп Тимошенко піарить Есхіла Симоненко і Ткаченко плюнули журнал Напади на журналістів Депутат Ткаченко і бухвет Янукович почує і що? Про теплі яйця на долоні Свинячий грип - не трихомоноз Литвин - плагіатор геноцид - президент України Янукович не читатель Бандеру позбавити героя Бандера сміється Янукович скаже як завяже Геній лисий Бузина Рибка - гордість чоловіча Сковорідк Фестиваль одного фільму імені Азаро Перша книга про третього президента Бандера мазохіст? Любові Бандери на зйомках фільму Бандера писал стихи Табірний роман у листах Українське кіно в голландському фес Рецензія фільму про Валерія і Джекі Вони в житті не зустрілися Півгодини про Козюльки Гітлерувати - не злочин Козюльки з носа України Толстой поруч з Лукановим Премія імені Берії П'яні вбивці чи без вини винні? За що мені любити донбасян? Табачник: полковник запасу - мініст Ліна незрівнянна Бакай - шахраї Жертва насильницької українізації В Україні нема російськомовних регі Табачник помирився з Колесниковим дискусія не про Бандеру Сталін біля своїх жертв Могильов - Бабруйськ Шевченко це Сталін Рідна Москва Бандери Кремль визнає Бандеру Янукович яйце і вінок ЧА і УПА SMS шахрайство білі шкарпетки Кучми Донбасяни-2 пологівський маніяк кукурікає колісниченко Михалков провал фільму Голодомор без перспективи Стаханов - Фхметов Кіріл Мазепа і свідоміти Не вбивайте Януковича! Азаров і пеня Проституційний суд простодушність грабіжників Путін задушиш у обіймах? Пшонкіна прокуратура фальсифікації шістнадцять років том Януковичу заборонено Наступна Ліна Костенко? Всі сидять япона мать! рік при владі Януковича куди стрибати замість гречки? бійка у ВР
Лічильник
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz