Ледь не половину інтерв'ю Леоніда Кравчука «Елітний прошарок України навіть не здатен визначити, хто в нас перший президент», присвячено моїй книжці "Третій Президент. Політичний портрет Леоніда Кучми”. http://yuriylukanov.ucoz.ua/news/leonid_kravchuk_elitnij_prosharok_ukrajini_navit_ne_zdaten_viznachiti_khto_v_nas_pershij_prezident/2008-01-14-71 Я сподівався, що про мою скромну працю напишуть газети, розповість телебачення й радіо, адже тема її актуальна, та й видана вона — треба віддати-належне видавництву «Такі справи» — непогано. Але вона дістала відгук такої помітної постаті, як Леонід Кравчук, і це може вплинути на формування громадської думки ліпше від статей десятка вправних журналістів.

 

Мій шановний опонент закидає мені, що я не знаю історії України, — зокрема, веду відлік українських президентів від Михайла Грушевського, котрий був президентом не України, а Центральної Ради. Називаючи книжку «Третій президент», я усвідомлював неоднозначність такої назви. Але ж і Центральна Рада не була парламентом у класичному розумінні цього слова, її сформовано не шляхом загальних виборів — просто зібралася група більш-менш відомих діячів, які й проголосили себе Центральною Радою. З огляду на це можна поставити під сумнів і легітимність існування Української Народної Республіки. На мій погляд, застосовувати: класичні критерії щодо того часу некоректно, Бо коли на місці колонії постає держава, то годі сподіватися, що новонароджувані державні інституції та посади відповідатимуть усім юридичним канонам. Отож, як мені здається, ведучи відлік президентів від Михайла Грушевського, я не дуже погрішив проти істини. До того ж підкреслив спадкоємність традицій. Принизити шанованого мною Леоніда Кравчука я не хотів жодним чином: поза всяким сумнівом, він є першим усенародно обраним Президентом України. . Певна річ, мені цікавіше було б дискутувати про діяльність нинішнього Президента України Леоніда Кучми, якому й присвячено книжку «Третій президент». Але сподіваюся, що обмін думками з Леонідом Кравчуком із порушеної ним проблеми на сторінках газети додасть охоти тим, хто хоче вивчати нашу історію:

 

Юрій ЛУКАНОВ

 

05.03.1997. "ДЕНЬ”