Юрій Луканов, для УП
Роздратовані нотатки
(За що мені любити донбасян?-2)
Віктор Ющенко закликає нас любити донбасян. Я, певна річ, розумію, що він, як гіпотетичний глава держави, мусить любити всіх своїх співгромадян – багатих і бідних, розумних і дурних, інтелектуальних і пришелепуватих.

Я розумію, що з погляду так званої політичної коректності він цілковито правий. Але ось уже з місяць у мене всередині засіло якесь бридотне створіння, котре чхати хотіло на мою професійну неупередженість, і ставить не менш бридотне запитання: Ющ хай собі любить донбасян, бо йому це за майбутньою посадою належиться робити, а ти тут до чого?

Правда, політкоректний професіонал в мені тут же виправляє, що йдеться не стільки про мешканців відповідного регіону самих по собі, скільки про носіїв певних звичаїв. А вищезгадуване бридотне створіння єхидно посміхається і нагадує, що ці звичаї притаманні надто багатьом мешканцям регіону.